Сміття і люди. Як позбавитись сміття із користю для себе?

Трикутник споживанняЗазвичай споживачу глибоко байдуже до долі сміття після того, як він вивантажив його у контейнер. Ніби робить собі послугу, менше напружуючи звивини, а натомість отримує завалене смердючими відходами міста. Час від часу звалища починають горіти, нагадуючи про себе їдким смогом. І люди починають нарікати, забуваючи, що від них також залежить успішна утилізація наслідків їхнього споживання.

УЧАСНИКИ ПРОЦЕСУ

Проблема сміття має три сторони відносин: мешканця, громаду і оператора. Хто ці три загадкові фігури?

Мешканець – то ми з вами, звичайні пересічні споживачі, завсідники супермаркетів і головні виробники сміття. Життєвий простір мешканця обмежується його будинком. Чого хоче мешканець? – Викинути своє сміття так, щоби після нього лишилося чисте подвір’я без неприємного видовища у вигляді забитих контейнерів і відповідного запаху.

Громада – це багато споживачів, що проживають скупчено на спільній території. Всі вони нюхають наслідки свого споживання і прагнуть запахів позбавитися. Життєвий простір громад – це район міста, місто, село, селище, коротше – всі спільні місця за межами особистого простору. Чого хоче громада? – Щоб населений пункт був чистий і довкола нього не тліли вщент завалені полігони сміттєзвалищ.

Мусимо зазначити, що за українських реалій, у містах доводиться виділяти швидше не «громаду», а «державу», бо по факту контроль за прийняттям рішень у місті належить не радам, а держадміністраціям і їхнім головам. У селах і селищах ситуація все-таки ліпша, оскільки зв’язки в громаді тісніші й жителі можуть краще контролювати своїх обранців і те, як вони виконують свої обов’язки.

Оператор – це той, хто може позбавити громаду надокучливих запахів і перетворити смердючі відходи на цінну сировину. Живе оператор зазвичай прямо на звалищі, де в нього стоїть сортувальна лінія і знаходяться площі для складання сировини. Чого хоче оператор? – Мати сировину, яку він може відсортувати і продати на вторинне використання, мати змогу вільно займатися своєю справою, не відчуваючи ніяких обмежень, окрім Закону.

Варто пам’ятати: всі хочуть зекономити!

Мешканець не хоче платити зайвого за вивіз. Громада не хоче розставатися з бюджетними коштами і податками. Оператор хоче максимально знизити видатки і максимально збільшити прибуток.

Але інтереси цих трьох камрадів неминуче перетинаються, бо сміття вже в буквальному сенсі слова «вище даху» і «треба з ним щось робити» вже негайно. Тобто – хто б як не бажав лишитися в ажурі, а все одно доведеться йти одне одному назустріч.

САМ ПРОЦЕС

Щоб усі, врешті-решт, лишилися задоволеними, треба налагодити процес переробки сміття.

До процесу входить: збір – транспортування – сортування сміття — утилізація того, що не можна пустити по колу.

Тобто, сам процес ніби нескладний, але на кожному етапі виникають різні економічні та організаційні питання.

Збір – треба організувати. Для цього потрібні:

  • притомність споживача, котрий розумів би, нащо треба сортувати сміття вдома;
  • інфраструктура у вигляді ефективних контейнерів для роздільного збору сміття.

Добитися цих двох складових можна тільки в організованому багатоквартирному будинку (де є ОСББ або ЖБК) або в організованій громаді села чи приватного сектору в місті. Чому? Тому що оператор домовляється з колективним споживачем, працювати напряму з кожним мешканцем йому нема сенсу, а отже тільки організована громада (будинку чи району) зможе виступити стороною в переговорах. Там, де «розбрат і тиняння», результату не буде, як би не хотілося. Просто ні з ким буде домовлятися.

Транспортування – також треба організовувати. Займається транспортуванням зазвичай оператор, самостійно або через підрядників. І хоча договір з оператором укладають мешканці (малі громади в будинках і приватних секторах), в роботу оператора втручаються державні органи з регуляторною політикою, а також ЖЕКи зі своїми інтересами. Це впливає як на організацію транспортування, так і на його ціну.

Сортування. Сортуванням сміття займається не тільки споживач, але й оператор. Ви можете спитати: а навіщо тоді мені сортувати?! Справа в тому, що невеличке зусилля споживача в сумі дасть неабияке зниження ціни на послуги оператора. Виконуючи маленьку частку роботи оператора вдома ви тим самим заощаджуєте значно більше власних коштів.

Видобута зі сміття вторинна сировина перетворюється потім на нові товари, дешевші, адже вони будуть отримані по суті з уже готових матеріалів. Не треба буде витрачатися на видобуток нової сировини для полімерів, металів та інших речовин. Ці речовини вже видобуті, в них самих уже закладена вартість видобутку, все, за що треба заплатити – це робота мешканця і оператора, а це мізер у порівнянні з ціною на промислові роботи.

Утилізація – це доля всього, що спожите раз і назавжди. Що конкретно з ним робити – спалити, дезінтегрувати чи відправити в космос – то є проблема оператора. Завданням споживачів, громад і виробників – є зменшення такого роду непереробних відходів до мінімуму, а краще – до 0.

ВАШЕ РІШЕННЯ

В будь-якому разі, для кожного населеного пункту вирішення проблеми сміття буде індивідуальне. Треба вивчити наявну ситуацію, намітити шляхи виходу і, врешті-решт, впровадити розроблений проект. Здійснити мрію всіх учасників сміттєвого процесу.

Отут у ваше віконце стукає дзьобиком Зелений птах і пропонує свою допомогу. Як ми можемо допомогти вам розібратися з проблемою сміття:

1 спосіб – легкий, швидкий але дорогий (більшість робіт покладається на оператора):

  • розробити ефективну систему збору та вивозу змішаного сміття
    • оцінка існуючих умов;
    • визначення типу потрібної інфраструктури (тип контейнерів);
    • вибір найбільш оптимального способу вивозу відходів;
    • вибір найкращого для даних умов оператора;
    • вибір оптимального управління сміттям за критерієм легкості та ціни;

2 спосіб – довший, вимагає додаткових зусиль від громади (сортування) і створення складнішої інфраструктури від оператора (мережа контейнерів, тип контейнерів, спосіб збору):

  • розробити, впровадити і здати в експлуатацію замовнику ефективну систему роздільного збору сміття
  • розробка просвітницьких матеріалів для громади;
  • досягнення домовленості з оператором;
  • здача в експлуатацію інфраструктури;
  • гарантійне стеження за роботою впровадженої системи.

3 спосіб – розробити і впровадити мережу приймальних пунктів вторинної сировини;

  • організація роздільного збору сміття;
  • створення мережі пунктів прийому і підготовки до переробки вторинної сировини
    • розробка;
    • впровадження;
    • забезпечення устаткуванням;
    • передача замовнику «під ключ»;

 

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *