12-13 травня 2016 року ми дізнавалися …чи свідомі студенти КПІ?!

Зараз дуже багато уваги приділяється дітям та школярам. Чомусь прийнято вважати що дорослих вже не зможеш переконати. Але насправді найважче переконати в доцільності людяного способу життя – молодь. Молодь є таким собі лакмусовим папером якості світу та суспільства. І хоча молодь схильна гарячкувати, саме вона має ту енергію, що здатна змінити життя на краще. Обов’язок усіх свідомих дорослих – підтримати цей вогонь у молодих і навчити їх правильно ним користуватися, щоби не обпектися і не спалити світ.

Тому ми вдвічі більше радіємо, що саме бакалаври Факультету біотехнології і біотехніки та Інженерно-хімічного факультету Київського політехнічного університету провели ХІХ Міжнародну науково-практичну конференцію «Екологія. Людина. Суспільство».

бакалаври Факультету біотехнології і біотехніки та Інженерно-хімічного факультету Київського політехнічного університету

Бакалаври Факультету біотехнології і біотехніки та Інженерно-хімічного факультету Київського політехнічного університету

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Попри те, що тема звучить дещо заяложено та формалістично, зміст конференції відрізнявся від традиційних «розмов про високе». Важливою рисою заходу було те, що звучали думки та ідеї саме про практичний підхід до екології, про конкретні дії задля покращення ситуації.

«Зелений птах» дуже вдячний за запрошення.

Вікторія Норенко та співорганізатор конференції Мальвіна Шинкарчук Подя

Вікторія Норенко та співорганізатор конференції Мальвіна Шинкарчук

 

 

Виступ Вікторії Норенко

Виступ Вікторії Норенко

 

 

 

 

 

 

 

Ми вирішили не гаяти часу і почати експериментувати із сортуванням сміття прямо на місці – в Бібліотеці КПІ. На щастя, у нас були круті соратники, готові взяти сміттєвого бика за роги і засунути в різні контейнери.

Як ми сортували різні фракції

Як ми сортували різні фракції

Наш експеримент ставив наступні питання:

1) Чи будуть сортувати тут і зараз? Маючи існуючу інфраструктуру.

Так будуть 🙂 Незначний відсоток погрішності. Студенти залюбки читали написи і шукали потрібну коробку 🙂

2) Об’ємна пропорція сортованих фракцій?

Від найбільшого до найменшого:

1. Паперові склянки. 2. Пластик 3. ПЕТ пляшка. 4. Органічні відходи.

Паперові склянки

Паперові склянки

Пластик

Пластик

 

 

 

 

 

 

ПЕТ пляшка

ПЕТ пляшка

Органічні відходи

Органічні відходи

 

 

 

 

 

 

ПЕТ пляшки “пішли” разом зі студентами далі. Більшість споживачів не випила воду прямо на місці.

3) Чи все сортоване сміття корисне з наших коробок?

Для переробки корисні: паперові склянки, ПЕТ пляшка, органічні відходи.

Для отримання енергії: пластик.

Чому наш пластик підлягає спалюванню?

Тому що, обгортки з цукерок не підлягають збору. Вони легкі, виробники використовують різні полімерні матеріали, які не можливо розсортувати. Так, це погано, неприємно, але такі реалії.

Чи можна уникнути спалення пластику, замінивши полімерні обгортки на паперові? Можна! Було б бажання. Бажання виробників та їх маркетологів виникає у відповідь на попит споживачів.

Створимо попит?! 😉

Учасники та організатори конференції

Бакалаври Факультету біотехнології і біотехніки та Інженерно-хімічного факультету Київського політехнічного університету

Бакалаври Факультету біотехнології і біотехніки та Інженерно-хімічного факультету Київського політехнічного університету

Учасниця Юлія від Еколтава

Учасниця Юлія від “Еколтава”

Організатори та гості

Організатори та гості

Організатори конференції

Організатори конференції

Учасники з організаторами

Учасники з організаторами

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *