СМІТТЯ КОРИСНЕ. Вступ. Унікальна природа сміття.

Вступ

Унікальна природа сміття

«Сміття» це ідея, притаманна виключно людям, її не існує в природі. В природі виділення або відходи одного організму є корисним здобутком для інших. Фекалії лисиці можуть стати їжею для ягідних кущів, чиї плоди пізніше стануть їжею для пташки, яка може дістатись на вечерю лисиці, з чийого посліду все почалося. Ця природна гармонія ґрунтується на принципі, що виділення організмів є істотною, якщо не основною, користю для інших організмів.

Зі створенням синтетичних матеріалів, людство зламало цю природну гармонію. Хоч пластики та інші штучні матеріали дозволяють нам за дешево вдосконалювати та виробляти товари, коли закінчується термін їх використання, виявляється, що вони стали непотрібними виділеннями, і природа не знає що з ними робити далі. До того ж, ці товари не просто дешеві, їх можна придбати, навіть не маючи на руках потрібних грошей – всілякі позики та кредити легко вирішують питання, і зараз це можливо найлегше ніж коли-небудь раніше.

Звичайно, є способи поліпшити наші стосунки з природою.. Можна купувати по-іншому – купувати свідомо, купувати міцні та довготривалі товари, купувати товари, що були у вжитку або взагалі не купувати – ось щонайпряміший шлях до зменшення впливу індивідуального споживання на природу.

Втім, доволі складно вести життя, купуючи виключно предмети першої необхідності (їжа та пара шмат аби прикрити тіло).

Я став на шлях переосмислення того, що я купую, і зрозумів, що почав тяжкий двобій. Подібно більшості людей, я насолоджуюсь набуванням речей. Відчуття, що виникає, коли я відкриваю коробку з чимось новим, таке захоплююче. І це швидкоплинне захоплення підбурюється глобальною культурою нестямного споживацтва. Тільки подумайте, скільки історій та реклам проноситься через нас щодня! І кожна підзужує споживати більше і більше — здається, все вищить: «Тільки купи, і буде тобі щастя!»

Ми бачимо рибу з повним животом пластику та пташок, які будують гнізда з недопалків, і все це пов’язане з нашою схильністю надмірно споживати. Дешевий та легкий доступ до багатьох товарів, вражаюче зростання населення планети і культура споживача-викидали в результаті дають глобальну сміттєву кризу.

Що зараз відбувається з нашим сміттям?

Наше сміття – грандіозна проблема. За останні 100 років кількість сміття, виробленого людством, зросла майже на 10 000 відсотків. Розвинуті країни виробляють більше ніж 4 фунти ( 1,8 кг ) сміття на одну людину щодня. Приголомшливий обсяг, оцінений в 25 відсотків від загальної кількості, опиняється в океанах, формуючи 5 гігантських вирів сміття, розмір яких, як у штату Техас – 696 241 км² (перевищує площу України – 603 628 км²). Через складність матеріалів, які потрапили у сміття, лише малий їх відсоток потрапляє на переробку.

Більшість відходів, що не переробилися і не полетіли в океан, фактично муміфікуються і пресуються на звалищах, починаючи з часом випаровувати газ метан та інші токсичні речовини. Якщо ці відходи не захоронюють, то, зазвичай, спалюють. Дуже мала кількість спалювачів виробляє певну кількість енергії на виході, натомість у процесі всі вони руйнують усю можливу цінність матеріалів, окрім калорійної (чи енергетичної). Ви можете спалити щось лише раз.

Хоча глобальна сміттєва криза стосується кожного в світі та погіршується з кожним роком, є причина для оптимізму. Сміття є винятковим прикладом екологічної проблеми, яку ми можемо повністю контролювати самостійно. Ключове питання: чому ми витрачаємо шалені ресурси — енергію, гроші і час — аби видобути нафту з землі, переробити її в першокласні пластики – тільки заради того, щоб спалити або закопати їх після одного короткого циклу використання?

На жаль, на відміну від природи, ми часто розглядаємо наше сміття як дещо без будь-якої цінності, непотріб. Але, на щастя, все може бути інакше.

Відновлювання як вирішення проблеми відходів

Для належного керування нашим сміттям ми маємо довести перспективи його корисності, показати як порається з ним природа. Замість того, щоб розглядати сміття як щось виключно негативне — негожий побічний продукт, на який ми змушені витрачати гроші, щоб спалити або захоронити — може, пора почати дивитись позитивно: бачити сміття як цінну комбінацію матеріалів, придатних до переробки та перетворення на корисні об’єкти. Головне, сприймати наші відходи не якпроблему, а як актив, не як кінець у лінійному процесі, а як етап у колі відновлюваного життя.

Повторне використання (— синонім «купуй вживане») — мабуть, є рішенням, що найчіткіше показує цінність відходів. Воно доводить, що сміттєвий об’єкт є відходом тільки в очах початкового користувача; що насправді об’єкт зберігає всю свою корисність в очах наступного користувача, і через це може і не закінчувати свої дні як «сміття». Якщо мені набридли мої джинси, і я віддаю їх у місцевий секонд-хенд, а хтось інший купує їх за декілька місяців, то ця пара джинсів не стає відходом: вона не опиняється на звалищі, і не виникає необхідності ткати й шити нові штані для задоволення потреби або забаганки іншого користувача.

Не все так просто використати вдруге, як джинси, багато людського сміття не може бути використане вдруге зовсім. Від пустого пакетика для чіпсів до використаної зубної щітки – багато об’єктів можуть відслужити закладену в них функцію лише раз. Тоді на сцену виходить апсайклінг – новітній тренд, коли людина бачить корисність в складі та формі об’єкта, але не в його первинній функції. В очах апсайклера, з цього зім’ятого пакета, який колись вміщав у собі жменю чіпсів, можна сплести гаманець або браслет. Використані зубні щітки можуть стати ручками, килимками для ніг або іншою корисною річчю. Хоча на апсайклінг йде більше енергії, ніж на просте повторне використання, її все одно витрачається не так багато, як для виробництва нового товару.

Коли апсайклінг певних видів сміття неможливий — як у випадку з недопалками та брудними підгузками — ці товарні відходи натомість можуть бути розібрані на компоненти та використані знову. Використані підгузки або купа недопалків підлягають подрібненню та розщепленню на відповідну сировину. Отриману сировину, від пластику до органіки, знову використовують для різних цілей. Хоча первинну функцію втрачено, а форму речей зруйновано, видобута з них нова сировина вже не буде витягатися з землі, водночас синтетичні продукти не потраплять на звалище, а пластик в океан.

Це все – про економіку

Зрештою, усі відходи можуть бути вдруге використані, піддані апсайклінгу, або перероблені, уникаючи потреби обтяжувати планету постійним видобутком сировини та виведення синтетичних. Питання того, чи намагатися обмежити обсяги своїх покупок, чи пропускати відходи через цикли відновлення – цілком належить до сфери економіки.

З точки зору генерування сміття, якщо ми серйозно обмежимо наші покупки або будемо купувати виключно витривалі, товари які були у використанні, то ми, швидше за все, негативно вплинемо на нашу економіку, позбавляючи зростаюче населення змоги працевлаштуватися. З точки зору переробки сміття, цикли відновлення покладаються на роздільний збір і сортування, котрі зазвичай дорожчі за просте закопування чи спалення відходів.

Питання, що ми маємо подужати, звучить так: чи ми воліємо мати регульоване економічне зростання в обмін на здоровішу планету? В короткий термін ми могли б поліпшити стан довкілля і не жертвуючи приголомшливим економічним зростанням, але в довгій перспективі стійке рішення проблеми потребуватиме фундаментальних змін у нашій культурі, економіці та особистих перспективах. Чи ми бажаємо жити, активно знищуючи нашу планету, заради самого лише підживлення потреби у придбанні фізичних об’єктів? Або ми хочемо переосмислити те, як ми виробляємо і пораємося з нашим сміттям, створивши таким чином збалансованіше і, цілком вірогідно – щасливіше життя?

Найкращим у вирішенні проблеми відходів є те, що кожен з нас може зробити щось для цього прямо зараз. Врешті-решт, ми і є причиною сміття.

Щоби побачити корисність сміття, ми повинні зрозуміти, чим воно є, і звідки воно береться; потім ми зможемо переосмислити, як ми виробляємо сміття і що, нарешті, ми можемо з цим зробити.

Схожі записи

3 коментаря

  1. Будь-який крок в цьому напрямку, яким би маленьким він не був, вже допомогає на певному рівні. Важливо розповідати про це. Дякую Вам за корисну інформацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *