Набір Три черв’яка для Ваших врожаїв
480,00 ₴
Description
Ми створили цей набір на всі випадки у Вашому саду чи городі.
Користуючись добривом, Ви підвищуєте врожайність піклуючись про свою землю.
Користуєтесь Вологоутримувачем, зберігаєте воду на своїй ділянці.
Користуєтесь, Декструктором органічних решток, творите своє добриво та позбавляєтесь куп бадилля, листя та бур’янів.
І Ви завжди живите свою землю!
Світлана Миколаївка –
Подарували мамі для дачі. Всі довольні. Дякуємо за турботу про довкілля
Оксана –
Екосозологія, проблеми збереження біорізноманіття, моніторингу, менеджменту в об’єктах ПЗФ, екомережі
Прохорова Оксана Валеріївна, магістр
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
wormnet.organic@gmail.com
Тугай Тетяна Іванівна, д.б.н., професор, Завідувачка кафедри мікробіології, сучасних біотехнологій, екології та імунології
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», Київ, Україна
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0001-7660-9582
Тугай Андрій Васильович к.б.н., доцент, науковий співробітник відділу фізіології та систематики мікроміцетів
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, Київ, Україна
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», Київ, Україна
https://orcid.org/0000-002-7131-5574
Розробка екологічно безпечної технології переробки харчових відходів закладів громадського харчування сектор HORECA за допомогою вермикультури.
Анотація
Одним зі способів екозбереження є повторне використання харчових відходів через біопереробку дощовими черв’яками. У межах дослідження впроваджено розроблену технологію вертикальної вермиферми. Встановлено ефективну переробку харчових решток із закладів HORECA вермикультурою. Вермикомпост подвоїв кількість педотрофних мікроорганізмів у ґрунті, що вказує на підвищення його біоактивності. Технологія знижує антропогенний навантаження і дає продукти з високою доданою вартістю для подальшої комерціалізації
Ключові слова:
харчові рештки, переробка, вермикультура, HORECA, вертикальні ферми
Вступ
Сучасні екологічні виклики, зокрема накопичення органічних побутових і харчових відходів, вимагають розробки ефективних, сталих технологій їх утилізації. Однією з таких технологій є вермикомпостування, яке базується на використанні сапрофагів – дощових черв’яків виду Eisenia fetida. Особливої уваги заслуговує утилізація харчових відходів закладів сектору індустрії гостинності HORECA (абревіатура Hotels (готелі), Restaurants (ресторани),Cafés/Catering), що характеризуються великою кількістю органіки, здатної служити поживним середовищем для вермикультури. Органо-мінеральні гумусові сполуки, утворені внаслідок біотрансформації органічних решток за участі вермикультури, збагачені доступними формами органічних та мінеральних речовин, що дозволяють використовувати їх як перспективну сировину для створення біопродуктів з доданою вартістю.
Матеріали і методи дослідження
Дослідження проводилося в умовах лабораторії та на базі пілотного виробництва, в місті Києві. Як сировину використовували відсортовані харчові відходи з локального ресторану: овочеві обрізки, кавовий жмих, фруктові рештки, хлібобулочні вироби. Для використання в урбаністичному просторі розробили вертикальну вермиферму. Адаптували Eisenia fetida, для життєдіяльності в штучних умовах. Створювали та підтримували різні параметри середовища з відхиленням від оптимальних параметрів (вологість 70–80%, pH 6.5–7.5, температура 20–25 °C) до 100%.
Під час дослідження утворених в результаті вермикомпостування органічних продуктів використовували тестові ділянки в рекреаційних зонах міста Києва. Було висаджено кущі троянд, в умовах з обмеженим поливом. Упродовж двох років ділянки оброблялись різними видами вермикомпосту зокрема: гранульованого, отриманого методом холодного гранулювання (з метою збереження вологи в ґрунті) та водної витяжки з вермикомпосту. Для оцінки змін у мікробіоценозі ґрунту після внесення вермикомпосту визначали кількість педотрофних мікроорганізмів застосовували методику серійного розведення та посіву на поживне середовище: ґрунтовий агар.
Результати та обговорення
Умови вирощування та поетапна адаптація черв’яків до субстрату.
В модельних умовах створеної нами вертикальної вермиферми було досліджено декілька циклів адаптації популяцій E. fetida до живильного субстрату з урахуванням змінного складу та фізичних характеристик, таких як вологість та щільність. Розроблена технологія призводить до зменшення ризику загибелі поголів’я черв’яків від дії агресивного субстрату, тобто дозволяє адаптувати популяцію E. fetida до поетапної зміни субстрату без втрати дорослих особин. Встановлено, що поступове звикання до нових умов утримання, суттєво пригнічує міграційний інстинкт черв’яків та підвищує ефективність переробки біомаси.
Трофічна спеціалізація та вплив монокомпонентного харчування.
Особливу увагу приділено дослідженню впливу різних субстратів, сформованих з органічних решток однакового походження на ефективність процесу вермикомпостування. Виявлено специфічні реакції популяції E. fetida на картопляні, цитрусові, томатні рештки, кавовий жом, що вказує на зміну трофічних уподобань. Розроблені додаткові опції в технології для переробки решток кавунів та динь які характеризуються надмірною вологістю.
Через 30 днів вермикомпостування було отримано стабільний гумусоподібний субстрат темно-коричневого кольору зі слабким «лісовим» запахом, ознаками мінералізації та гранульованою структурою.
Польовий експеримент було проведено на рекреаційній ділянці в межах міста Києва в умовах обмеженого водопостачання. Метою дослідження було оцінити ефективність різних форм вермикомпосту — зокрема, гранульованого (отриманого методом холодного гранулювання) та водної витяжки з вермикомпосту — щодо підтримання життєздатності та декоративних властивостей кущів троянд у перші роки після висаджування.
Уже в перший рік після посадки спостерігалося масове цвітіння, що вказує на сприятливий вплив застосованих вермикомпостних препаратів на приживлюваність та розвиток рослин. тоді як у контрольних зразках без добрива цвітіння спостерігалося лише на другий рік. Такий ефект свідчить про стимулюючий вплив вермікомпосту на ріст і розвиток рослин. Виявлено, що всі висаджені кущі успішно прижилися та продемонстрували активне вегетативне зростання. Протягом двох вегетаційних сезонів на рослинах не було виявлено ознак хвороб чи ураження листя патогенними мікроорганізмами, що свідчить про потенційні фітосанітарні властивості вермикомпосту. Особливої уваги заслуговує використання гранульованого вермикомпосту, який виконував функцію вологоутримуючого компоненту в умовах нестабільного та обмеженого зволоження. Застосування таких властивостей вермикомпосту є перспективним для урбаністичного озеленення, особливо в умовах посушливого клімату та обмежених ресурсів для поливу. Водна витяжка з вермикомпосту також продемонструвала позитивний вплив, завдяки наявності доступних форм поживних речовин і біологічно активних речовин, що стимулюють ріст і захисні реакції рослин.
Загалом отримані результати підтверджують ефективність використання вермикомпосту в різних формах для підвищення життєстійкості декоративних культур в умовах урбанізованого середовища.
Аналізували зразки ґрунтів до та після внесення вермикомпосту виявлено збільшення чисельності педотрофних мікроорганізмів у 2–3 рази в порівнянні з контролем (ґрунт без вермикомпосту). Особливе значення має зростання педотрофів – мікроорганізмів, які приймають участь у формуванні та використанні ґрунтового гумусу як джерела вуглецю, що є індикатором стабільності ґрунтового біоценозу.
Висновки
Субстрат, отриманий у результаті вермікомпостування харчових решток із використанням Eisenia fetida, набув стабільної гумусоподібної структури, що свідчить про ефективне мінералізаційне та гуміфікаційне перетворення органічної маси. Виявлено зростання чисельності мікроорганізмів, асоційованих із родючістю ґрунту, що підтверджує потенціал вермікомпосту для збільшення педотрофної мікробіоти. Процес адаптації дощових черв’яків до різних типів харчових субстратів був поетапним, що дозволило знизити рівень стресу популяції та забезпечити поступову зміну трофіки. Здатність дощових черв’яків зберігати активність у межах монораціонів (апельсинові шкірки, картопляні рештки, томатне бадилля) була обмеженою; оптимальні результати спостерігались при змішаних раціонах. Фізико-хімічні властивості субстрату (щільність, вологість, аерація) істотно впливали на міграційну поведінку черв’яків та швидкість переробки органіки. Найбільшу продуктивність у переробці органічних решток демонстрували біогрупи, що отримували збалансований субстрат із додаванням структуроутворювачів (наприклад, кавовий жом, подрібнена целюлоза). Отриманий вермикомпост має високу біологічну активність і може бути використаний як основа для створення мікробіологічних препаратів з агрономічною цінністю. Таким чином, вермикомпостування харчових відходів є не лише екологічно доцільною технологією, але й ефективним біотехнологічним методом отримання продукту з доданою вартістю, що відкриває перспективи комерціалізації на ринку біодобрив та біопрепаратів.